Новини

Кому вигідна норкова ферма на Волині

опубліковано 11 лют. 2019 р., 06:32 Єфімов Сергій   [ оновлено 11 лют. 2019 р., 06:35 ]

«Шкурне питання». Кому вигідна норкова ферма на Волині

«Шкурне питання». Кому вигідна норкова ферма на Волині

У селі Підгірне Рожищенського району на Волині збираються відкривати хутряну звіроферму. Будуть вирощувати норок на шубки. Кажуть, що на теренах області планується відкриття шести таких виробництв. Здебільшого власниками цих підприємств є данські та голландські інвестори. Вони намагаються закріпитися в Україні, бо в Європі цей вид бізнесу забороняють. Чого очікувати волинянам від перспективного хутряного стартапу з’ясовував Центр журналістських розслідувань «Сила правди».

Виробництво хутра стає в Україні справді перспективним бізнесом, бо в багатьох країнах ЄС його або заборонили, або поставили в такі умови, коли, як кажуть в народі, «шкірка вичинки не варта». Тому іноземні інвестори повернули голови в бік України. У нас не дуже переймаються питанням захисту тварин і шкода для довкілля ніколи не була основним аргументом проти.

Нині в Україні вже працює майже чотири десятки хутряних звіроферм. Волинь теж не пастиме задніх.

Ще у лютому 2017-го Волинська обласна рада своїм рішенням затвердила зміни до схеми території Ківерцівського, Локачинського, Маневицького та Рожищенського районів, яким дала добро на побудову в майбутньому тут цехів з виробництва кормових протеїнів, кормів для дрібних і непродуктивних тварин, виробничих комплексів з обробки та фарбування сирих хутряних шкір тварин зі звірофермами і забійними цехами.

ПЕРШИЙ ПІШОВ. ХУТРЯНА ЗВІРОФЕРМА У ПІДГІРНОМУ

У квітні 2018-го спільне українсько-голландське підприємство «Гірсам» подало документи до управління екології для проведення оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно матеріалів оприлюднених на сайті Мінекології у селі Підгірне Рожищенського району на Волині планують одночасно утримувати майже 10 тисяч голів норки. Ферма запропонує 22 вакансії.

Годувати тварин будуть курячими нутрощами та рибою. «Гірсам» стверджує, що має діючі договори про вивезення рідких відходів з Рожищенським підприємством житлово-комунального господарства, та утилізацію тушок норки з Костопільською філією державного підприємства «Укрветсанзавод».

Гній з кліток вибиратимуть вручну з подальшим навантаженням на трактор і перевезенням для тимчасового накопичення у спеціальне гноєсховище на території ферми. Звідти вистояний і знезаражений гній вивозитимуть на власні поля підприємства «Гірсам».

Основні забруднюючі речовини, які будуть викидатися в атмосферне повітря: діоксид азоту, аміак, сірководень, диметиламін, оксид вуглецю. Разом з тим, йдеться в документах, що концентрація цих викидів буде допустимою. Але найцікавіше, що про усе це волиняни довідалися через понад півроку після того, як Мінекології своїм висновком дало добро на відкриття цієї звіроферми.

Колись Підгірне належало до Березолуківської сільської ради Рожищенського району. Нині це один з населених пунктів Копачівської об´єднаної територіальної громади. На вулицях тут не людно, тому питаємо про хутряний бізнес першого зустрічного.

– Село почало говорити після того, як оце прочитали в інтернеті про наслідки, – розповідає мешканка Підгірного, ім’я якої з міркувань безпеки не називатимемо. — Приїздять машини з Житомира з ферми, бо то власник з Житомира. Цей Нік (Ніко Ван Далфсенвласник ТОВ «Профуна», – авт.) в Еріка (Де Вріс Хендрік Герет, власник ТОВ «Гірсам» – авт.) просто орендує цю ферму. Ерік не власник. Так одного разу привезли сіно, а машина була не вичищена, то кажуть так смерділо, що страх. То тільки машина, а що буде, як тих норок завезуть? Там в Житомирі ферма на 20 тисяч норки, а в нас має бути на 40.

 Але у документах йдеться про 9 тисяч 800 голів.

– То в документах. Я вам кажу, має бути 40 тисяч. Там 20 шедів по півкілометра вже побудували.

 А як щодо робочих місць?

– Тоді як всі ті документи підписували, то говорилось, що вони 20-23 людини візьмуть з села. А як же вони візьмуть людей з села, якщо вже сьогодні людей возять на навчання, на консультації до Польщі, бо ж за тими норками треба вміти доглядати. Я думаю, що то буде якийсь вахтовий метод роботи. Люди й ходили до Олі Ерікової (Ольга Воїна, комерційний директор ТОВ СП «Гірсам», – авт.) і просилися… Поки що шестеро людей роблять там з села. І то як різноробочі.

 А що люди кажуть: задоволені тим, що з’явиться нова ферма чи ні?

– Раніше нічого не казали, кожен надіявся на роботу. А зараз вже ніхто й не питає.

 Але ж були громадські слухання?

– Які там слухання?! Взяли депутатів і прібліжонних, тих, хто вже там працює, повезли в Копачівку в піцерію, ото всі громадські слухання. Тож можна було і на проводи як всі збираються в селі провести, але ніхто нічого не проводив, ніхто нікого не питав.

Ферма знаходиться на місці колишньої тракторної бригади. Тут дійсно все майже готово до старту. На огородженій території, окрім адмінприміщення та підсобок, вже зведено 25 шедів протяжністю близько півкілометра, ще шість на стадії встановлення каркасів.

Коли журналісти почали фотографувати територію, під’їхав білий «Renault Kangoo». Чоловік, який вийшов з автівки, відмовився представитись, але підтвердив, що має стосунок до ферми. І хоча він підкреслив, що чекати офіційних коментарів від нього марно, все ж продовжував спілкування.

«Тут приїхали ті журналісти, що оце шуму наробили. Ніби не агресивні», – пояснював він телефоном ситуацію комерційному директору ТОВ СП «Гірсам» Ользі Воїні.

Пропозицію зустрітись і надати офіційні коментарі жінка відхилила. «Не хоче поки», — сказав вищезгаданий пан, який згодом все ж назвав себе Віктором. Чоловік пояснив, що вважає скандал навколо ферми надуманим і замовним. На запитання, який стосунок має хутряна ферма з Житомирщини до їхнього підприємства, сказав: «Ніякого. Всім ніколи не догодиш. Люди так говорять, бо бачили як машини звідти сюди гній возили на наші поля. Вивезли, приорали. В чому проблема? В Еріка все з толком. І ви самі знаєте, що там усе законно».

Він також зауважив, що зі свинарників підприємства «Гірсам» нещодавно звільнили десятки працівників, тому нова ферма – це шанс їх знову працевлаштувати. Насамкінець Віктор сфотографував автівку журналістів, попрощався і зник за парканом ферми.

СЛУХАЛИ САМІ СЕБЕ. ЯК ВЛАДА ТА ІНВЕСТОРИ ПОРАДИЛИСЬ З ГРОМАДОЮ

Світовий Банк зарахував хутрове виробництво до п’ятірки найбільших забруднювачів довкілля токсичними важкими металами. Згідно з українським законодавством, тепер такі проекти повинні проходити процедуру оцінки впливу на довкілля, в рамках якої обов’язковими є громадські слухання.

Після реєстрації документів і оголошення про початок громадського обговорення проекту хутряної звіроферми у селі Підгірне, люди мали майже місяць часу для висловлення і обґрунтування своїх зауважень. Проте їх не надійшло.

У висновку з оцінки впливу на довкілля йдеться, що оголошення про початок громадського обговорення розмістили 5 липня в газетах «Наш край» та «Афіша Волині», а також в адмінприміщенні Копачівської сільської ради. Усе, здавалося, згідно з законодавством. Проте є одне але.

Між селами Копачівка і Підгірне понад 14 кілометрів. Транспортне сполучення між центром ОТГ і цим віддаленим населеним пунктом, за словами голови громади Олександра Совтиса, нерегулярне. Однак громадське обговорення перспективного стартапу від голландських інвесторів відбулося саме в Копачівці, у шкільній їдальні.

Хоча у Підгірному, наприклад, є власний будинок культури.

Зі слів спеціаліста з розробки інвестиційних проектів Копачівської ОТГ Тетяни Урбан, вона почула про звіроферму вперше також з постів у мережі Facebook наприкінці січня 2019 року.

Якщо ні голова громади, ні спеціаліст з інвестицій не брали участі у громадських слуханнях, то чи цікавило питання будівництва хутряної звіроферми бодай когось? 

На сайті Мінекології знаходимо відповідь на це питання. Громадські слухання були. Участь в них взяло 13 мешканців громади.   

Проаналізувавши поіменний список представників громадськості, вдалося ідентифікувати начальника відділу агропромислового розвитку Рожищенської РДА Володимира Нікітіна, працівників підприємства «Гірсам» Нелю та Петра Кузьмуків, депутата Березолуківської сільської ради Святослава Касіяна з братом Володимиром, депутата Копачівської ради об’єднаної громади Володимира Блажка.

Загалом ці громадські слухання тривали… менше чотирьох хвилин. Інформація про наміри підприємства взагалі «вклалася» в одну хвилину. Але цього представникам громади виявилося достатньо, щоб повірити інвестору. Вони не поставили жодного запитання.

«Та в тих гуманістів просто нема шуб», «а свиней і курей ви також тримаєте, щоб на волю відпускати?», «це ж робочі місця, це ж податки до місцевого бюджету», «не баламутьте людей, то все заказуха» — такими аргументами оперують прихильники хутрового бізнесу на Волині, не виняток і місцева влада.

Рушаємо до центру ОТГ, щоб поспілкуватись про майбутнє виробництво з очільником Копачівської громади Олександром Совтисом.

Олександр Совтис, голова Копачівської ОТГ

– Ми і на сесії порушували це питання, і на виконкомі після ваших дописів. Депутати одностайні, що таке підприємство має бути. А зоозахисники, такі як ви журналісти, проблему роздули. Завдяки вам про це дізналося пів-України. От, ви були у Підгірному? Сьогодні понеділок і нема туди навіть автобуса. Хай 22 робочих місця для такого села… Як там людям виживати? «Заказуха», – сказали депутати на сесії, і я так думаю. Якби ферма вже функціонувала і щось було не так, а вона ще ж не працює. Це не заборонено законом. Так, в Польщі дали термін до 2024 року, але ж поки і там такі ферми діють. Ерік порядний чоловік, я його знаю років 20, і я задоволений його роботою. Зараз, в принципі, наші депутати проводять анкетування жителів Підгірного.

– А ви особисто були на громадських слуханнях щодо цієї ферми?

– Ні.

– Чому? Хіба очільнику громади не цікаво?

– З поважних причин я не міг бути присутній. Я їм й так довіряю. Які тут питання можуть бути? То, я рахую, мали люди з Підгірного там участь брати.

– Місцеві кажуть, що діяльність тут буде здійснювати житомирське підприємство, бо бачили їхню техніку в селі.

– І як це можна довести, що машини з Житомира? Це треба бачити товарно-транспортні накладні. Це дурниці. Всі дозволи на «Гірсам».

ЖИТОМИРСЬКИЙ СЛІД ВОЛИНСЬКОГО БІЗНЕСУ

Навесні і влітку минулого 2018-го року Житомирщину лихоманило через той же таки хутряний бізнес. Товариство з обмеженою відповідальністю «Профуна», яке побудувало звіроферму в селі Сінгури, нарощувало свої потужності.

Власником цього підприємства, згідно з даними аналітичної системи YouControl, є земляк рожищенського фермера з Нідерландів Ніко Ван Далфсен.

Через півтора роки діяльності ферми люди почали скаржитись на погіршення здоров’я, а згодом і вся громада повстала проти інвестора. Місцеві депутати підтримали, а чиновники і правоохоронці після численних перевірок констатували, що заборонити діяльність звіроферми тепер не можуть, бо її не забороняє закон.

Окрім того про наміри будувати ще одну ферму на Житомирщині заявили і данські інвестори. У травні інвестор Ханс Олесен і голова Житомирської ОДА підписали меморандум про співпрацю. Громадські слухання тут теж пройшли так як у Підгірному.

Якщо на Житомирщині протести очолювали зоозахисники, то на Київщині екологи. Ферму «Вікінг» у селі Велика Каратуль відкрили шість років тому. З часом вода стала непридатною до вживання, а експерти Інституту громадського здоров’я ім. Марзєєва зафіксували перевищення вмісту отруйних газів у повітрі. Однією з причин такої ситуації стала мінімізація підприємством витрат на устаткування та пристрої, які зменшують негативний вплив на людей та довкілля.

«Відходи життєдіяльності норок становлять напіврідку субстанцію, яка містить в собі близько 400 небезпечних елементів, серед яких важкі метали, антибіотики, пестициди, гормони, а також патогенні віруси й бактерії, гельмінти. І у разі неналежного перероблення та утилізації ця субстанція потрапляє прямісінько до ґрунтів», – описує ситуацію на Житомирщині СтопКор.

Отже, інвестиції, робочі місця, достойний заробіток для людей, сприяння у розвитку місцевості, які спочатку обіцяють інвестори головам сільрад та мешканцям села, на практиці за рік-два можуть перетворитися на гори гноївки та екологічні проблеми.

ЗООЗАХИСНИКИ КАЖУТЬ, ЗАКОН ПРО ЗАБОРОНУ ВИРОБНИЦТВА ХУТРА — ВЖЕ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ

Заборона діяльності хутряних звіроферм — це лише питання часу, — каже координатор кампанії «ХутроОff», представник громадської організації Єдина Планета Павло Вишебаба.

Павло Вишебаба. Фото з профіля у Facebook

«Відкриття такого масштабного комплексу з 6 ферм може спричинити екологічне лихо в цьому регіоні. Наша громадська організація Єдина Планета слідкує за наслідками діяльності хутрових ферм у різних куточках України. Виробництва у десятки разів менші ніж ті, що плануються у Волинській області, спричиняють забруднення поверхневих вод: починається процес евтрофікації, заболочування. Послід хутрових тварин потрапляє в грунт, а через нього у підземні води: наприклад, забруднення колодязів та свердловин зафіксовано у Ковалині на Київщині та Шульгівці на Дніпропетровщині. На сморід з таких ферм скаржаться всі мешканці, що живуть поблизу. Існує цілий комплекс специфічних хвороб, які притаманні мешканцям будинків у радіусі 2-3 кілометрів від хутрових ферм: різні види алергічних реакцій, хвороби шляхів дихання, мігрені та розлад сну. Через ці причини, а також через невиправдану жорстокість до тварин на таких фермах, хутрове виробництво вже заборонили 14 країн Європи. В Україні народні депутати також представили і вже зареєстрували відповідний законопроект, створення якого ініціювала наша ГО. Його прийняття – питання часу, тому недоцільно зараз вкладати гроші в бізнес, що забороняють всі цивілізовані країни, у числі яких невдовзі опиниться Україна», — каже активіст.

Щодо соціальної складової цього бізнесу, то Павло Вишебаба зазначає, що підприємство може і не взяти нікого з селян на роботу. В Європі, якщо в людини вдома є тварини, працювати на фермі їй зась. Бо це може спричинити інфікування і падіж поголів’я.

Оксана ПЕТРУК, Юрій ГОРБАЧ

Матеріал виготовлено Центром журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проекту підтриманого National Endowment for Democracy

Цирк в світі. Статистика і факти

опубліковано 11 лют. 2018 р., 02:04 Єфімов Сергій   [ оновлено 12 лют. 2018 р., 00:23 користувачем Oleg Savitsky ]


Наше бажання проаналізувати світову статистику  відвідування людьми цирків спровокував пост заступника генерального директора Національного цирку України Олега Кия.

Те що заступник директора "заходить на територію захисників прав тварин" свідчить про те що наша думка починає мати вагу в суспільстві, і не реагувати на неї в пана Олега вже нема можливості. Бо це суттево б'є по кишені і "репутації" цирку.

"Дозвольте привести власні факти" - пише Олег Кий. Але факти не можуть бути власними, бо це вже маніпуляція.

Факт  — елемент емпіричного знання, що формується за допомогою ряду складних пізнавальних операцій. Ціль такої діяльності — виключити з вихідних даних реального спостереження й експерименту суб'єктивні моменти — помилки спостерігачів, перешкоди, перекручування прикладів. 

Зокрема заступник директора цирку пише: "кожного дня в світі відбувається близько 10 000 циркових виступів номерів з тваринами. Це значить що є у світі 10 000 активних дресирувальникі тварин. Кожен рік люди-дресирувальники змінюються. Іншими словами загальна кількість у часі цих дресирувальників зростає. За три роки можливо кількість номерів у часі зростає, можливо у два рази".

Ці слова неможливо підтвердити, але ми спробуємо поглянути на дані які є в інтернеті, а саме статистику Гугл трендс (на основі пошукових запитів) в осяжному минулому.

Інтерес із часом
Цифри показують популярність терміну відносно найвищої точки на графіку для певного регіону та періоду часу. 100 – це пік популярності терміну. 50 означає, що популярність терміну вдвічі менша. 0 означає, що було замало даних про цей термін.

За даними Гугл трендс ми маємо тенденцію до повільного спадання графіку запитів стосовно цирків в світі в пошукових запитах протягом всього існування інтернет статистики з 2004 року. За останні 10 років в світі інтерес інтернет-користувачів до цирків зменшилася на 20%.


Тепер поглянемо на статистику в Україні. Щоб зрозуміти хаотичне коливання графіку запитиів зі словом цирк до 2008 року нам потрібно подивитись чисельність інтернет користувачів в Україні. В 2008 році чисельність користувачів не перевищувала 8 млн. осіб,о тже до 2008 року запити були лише від незначної частини населення України. Зараз в Україні користуються інтернетом та пошуковими системами більше 21,6 млн користувачів.

Згідно з даними Інтернет Асоціації України.


 Тепер детальніше сфокусуємося на графіку використання пошукового терміну цирк в Україні

За останні 5 років існує певна циклічність використання пошукового терміну цирк. Помітні особливі моменти, коли люди найбільше цікавляться цирком: вони виникають в період нового року. Якщо усереднити річні дані, то загалом в Україні цікавість до цирку як явища потроху спадає.

Тим часом в світі несприйняття експлуатації тварин в цирках зростає.

В рамках запровадження нових правил з охорони диких тварин в 2012 році у цирках Великобританії було заборонено використовувати певних окремих видів тварин, введені перевірки та ліцензування. Після цього в 2013 році організацією YouGov було проведене національне опитуваннящодо використання окремих видів тварин у цирках. Результати соціологічного опитавання показали, що більшість людей в Сполученому Королі́встві Великої Брита́нії та Півні́чної Ірла́ндії виступають проти використання тварин в цирках (сині стовпчики).  Найбільше людей виступало проти експлуатації великих тварин (80%).


Список тварин є типовим і варіюється від ведмедів до папуг, хоча й позбавлений популярних циркових тварин, таких як морські леви. Опитування показало, що з 1955 опитаних людей 81% відповіли що ведмеді повинні бути заборонені в цирках, 79% вважають, що тиграм не місце в цирках, 78% що левам 74% що слонам. І лише щодо папуг опитування показало близькі результати: 48% проти 39%, які вважали допустимим їх використання в цирках.

 Після 2015 року в Великобританії почала діяти заборона всіх диких тварин в цирках. Ця заборона з тих пір є предметом дискусій та намагань внести законодавчі поправки, які б забороняли використання лише крупних тварин, таких як великі кішки або слони, але не всіх диких тварин, зокрема дозволяючи використовувати зебр та верблюдів.

Поглянемо на інші країни, де цирк з тваринами вже заборонений законодавчо
і проаналізуємо світові тренди.


Існують загальнонаціональні заборони на використання деяких (жовтий колір) або навіть всіх (зелений колір) тварин у цирках у Швеції, Коста-Ріці, Індії, Фінляндії, Сінгапурі, Швейцарії, Норвегії, Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговині, Хорватії, Чехії, Кіпрі, Естонії, Греції, Угорщині, Польщі, Португалії, Словенії, Болівії, Колумбії, Еквадорі, Сальвадорі, Панамі, Парагваї, Перу, Ізраїлі, Тайвані, Мальті, Нідерландах та Данії.

Іспанія, Ірландія, Сполучене Королівство, Аргентина, Австрія, Чилі, Бразилія, Канада, Мексика та США локально обмежили або заборонили використання тварин у розважальних цілях (синій колір).

 У 2009 році Болівія прийняла закон про заборону використання будь-яких тварин, диких або домашніх, у цирках. Закон говорить, що цирки "становлять акт жорстокості". Оператори цирку мали один рік з дня прийняття законопроекту 1 липня 2009 року. wiki

Вистави з тваринами все рідше зустрічаються в сучасному цирку, на відміну від традиційного цирку, де вистави з тварин були значною частиною циркових розваг. wiki
 
Заклади 7 стаціонарних цирків в Україні належать державі. Поки що. За даними Міністерства Економіки і розвитку України до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації протягом 2017-2020 років, входять Національний цирк України в Києві і ще шість українських держцирків в інших містах.

Державне підприємство "Національний цирк України"
Державне підприємство "Харківський державний цирк імені Ф. Д. Яшинова"
Державне підприємство "Дніпропетровський державний цирк"
Державне підприємство "Запорізький державний цирк" 
Державне підприємство "Одеський державний цирк" 
Державне підприємство "Криворізький державний цирк" 
Державне підприємство "Львівський державний цирк" 
Державне підприємство "Дирекція пересувних циркових колективів України"
Державне підприємство "Українська творча дирекція з підготовки циркових атракціонів та номерів"
Державне підприємство "Державна циркова компанія України" 


Важко судити чи є плани тотальної приватизації цирків дійсно є наслідком низької ефективності керування державою цими об'єктами.

Більш очевидним мотивом для цього є бажання скористатись цінною землею в центрі великих міст та власне будівлями як об'єктами нерухомості. Це також загрожує можливістю скуповування державних цирків одною особою і створення приватної циркової монополії, яка  заради прибутку буде ще більше експлуатувати тварин.

Громадськість виступає рішуче проти такого сценарію, а усвідомлення жорстоких практик за лаштунками цирків зростає. За останні роки рівень активності суспільства щодо проблеми використання тварин в цирках значно збільшився.

В 2016 році в Києві пройшла перша массова акція за цирк без тварин, після чого близько 5000 людей підписало петицію за цирк без тварин 

В 2017 році до акцій за права тварин долучились тисячи людей.

Розгорнута дискусія про те, чи може Український цирк відмовитись від використання тварин, відбулась на шпальтах журналу The Village.



Мітинг 2016 року у Києві "Цирк без тварин". Фото: Кристина Дружиніна
 
Нардепи разом із захисниками прав тварин вже подали до Верховної Ради два законопроекти №5283  №5229, у яких пропонується заборонити номери з тваринами у пересувних і стаціонарних цирках України. 

В січні 2018 року акції за цирк без тварин охопили найбільші міста України: Київ, Харків, Одесу, Львів, Дніпро.

Марш за права тварин 2017

опубліковано 23 жовт. 2017 р., 08:09 Єфімов Сергій   [ оновлено 23 жовт. 2017 р., 08:22 ]



Марш за права тварин пройшов у 17 містах України.

 В Києві поліція нарахувала більше 5000 людей

















Наш дім море 2.0 русалки

опубліковано 21 черв. 2017 р., 12:46 Рішка Палкіна   [ оновлено 21 черв. 2017 р., 13:51 ]

Колискова Дельфіну


#нашдімморе
Танцюрист -- Олександра Магера
Відео -- Софія Мєдвєдєва


Костюмована хода "Наш дім море 2.0 русалки". Київ, парк Шевченка. 23 липня 2017. 14.00 

Історична угода про закриття мережі бійнь

опубліковано 25 січ. 2017 р., 11:45 Єфімов Сергій   [ оновлено 25 січ. 2017 р., 23:38 ]


Південна Корея Пусан
 (Населення 3,5 млн)

Активіст захисту прав тварин домовився про історичну угоду з м'ясним ринком, щоб закрити всі бійні.

Активіст захисту прав тварин Марк Ching щойно оголосив виняткову новину, що він успішно забезпечив угоду з м'ясним ринком  "Gupo"  в Південній Кореї, щоб закрити свої бійні.

    
        Історична угода передбачає для власників і асоціації, які працюють на  м'ясному ринку Gupo, який вбивав тварин прягом більше ста років, щоб не тільки закрити собачі бійні, але всі з них; в тому числі там де вбивались кури, качки і кролі.
    
    "Ми досягли офіційної угоди, що ми будемо працювати разом, щоб закрити бійні ринку Gupo, адаптувати до нового бізнесу, чим ще можна займатись, в той час як перепрофілюється область; заохочувати інші бійні, щоб зробити те ж саме, "сказав Чинг, який особисто сприяв прийняттю угоди з асоціацією Gupo вчора в Пусані. 

"Роблячи це, ми починаємо нову еру змін, це історичне рішення котре представляє позитивні кроки для майбутнього."

        Марк Ching, засновник The Animal Foundation Hope і Wellness, пояснює, що в той час як багато місцевих і міжнародних правозахисних груп лобіювали і клопотали про закриття м'ясного ринку Gupo в минулому, всі це сприймали вороже і зустрічали з гнівом і погрозами; 
        Власники м'ясного ринку Gupo і асоціації  відзначають, що : "це був перший раз, коли-небудь, хтось прийшов з питанням, як ми можемо працювати разом."

    
   І поки процес звільнення тварин з кліток все ще повинні презентувати уряду, найскладніше позаду - торговці собачим м'ясом хотіли б самі змінити рід діяльності" продовжив Чінг, людина, що потрапила в міжнародні новини, завдяки порятунку сотень собак від Фестивалю Собачого М'яса в 2016 р

Нам 5 років Звіт

опубліковано 4 лист. 2016 р., 11:32 Єфімов Сергій   [ оновлено 4 лист. 2016 р., 14:26 ]


 
Морква клуб запрошує:

на вечір присвячений 
5й річниці заснування 
Морква клубу


в програмі :

Звіт за 5 років роботи
Плани на майбутне
Вільне спілкування


Початок о 18:00




Захопи з собою кухоль для чаю та смаколики

Зустріч відбудеться за адресою 
м.Київ, вул .Кирилівська 13 д Будинок вільних людей, вхід праворуч (м.Контрактова Площа)

Телефон для координації 093 762 46 49

Олександр Чупринюк про 11000 км велопробігу

опубліковано 4 лист. 2016 р., 11:24 Єфімов Сергій   [ оновлено 4 лист. 2016 р., 11:30 ]


Відомий веломандрівник, громадський активіст, веган та просто крутий хлопець із класним почуттям гумору. Це все про Олександра Чупринюка з міста Вишневе.

Мріяли колись плюнути на зону комфорту і здійнити веломандрівку кудись далеко-далеко,яка не забудеться до кінця життя? 

Саша із друзями не просто помандрували цієї весни -літа, а реалізували грандірзний по задуму Благодійний велопробіг "Українці в Європі"


Він із друзями за 100 днів проїхав 18 країн на роверах.




Про нюанси та цікавинки цієї авантюри ви зможете почути на зустрічі
6.11.2016 року  неділя
о 15.00 
за адресою
м.Київ, вул .Кирилівська 13 д (м.Контрактова Площа)
тел 0979195482





Організатори
Веломагазин "Помаранчевий ровер"
Асоціація велосипедистів Києва
Морква-клуб

https://www.facebook.com/events/169648160160120/

Vegan DIY fest V

опубліковано 30 серп. 2016 р., 00:32 Єфімов Сергій   [ оновлено 28 вер. 2016 р., 00:20 ]



Нарешті дочекалися! 
П'ятий щорічний Vegan DIY Fest 
відбудеться з 30 вересня по 2 жовтня

Якщо для вас захист прав тварин - це не просто набір рандомних слів, 
якщо ви дбаєте про цю планету та всіх її мешканців, 
якщо ви хочете представляти ту зміну, яку бажаєте бачити в світі, 
ми чекаємо на вас 30 вересня вул. Іллінська 16 
Арт дворик на вул.Іллінській 16, що на Контрактовій площі :) 

Vegan DIY Fest V - це коли концентрація свідомих людей зашкалює 
Vegan DIY Fest V - тут відбувається магія і народжуються активісти 
Vegan DIY Fest V - долучайся і приводь друзів 




На вас чекають: 
- лекції та семінари
- майстер класи 
- нові знайомства 
- безліч веганських смаколиків 
- ринок етичних товарів 
- хвиля натхнення
- арт зона 
- музичні вечори 
- марш Хутро OFF 2 жовтня




Приходь і твори майбутнє!

Вхід вільний
  
Якщо бажаєте допомогти, буде скринька збору коштів! 

Європа без дельфінаріїв

опубліковано 23 лип. 2016 р., 12:49 Єфімов Сергій   [ оновлено 24 лип. 2016 р., 02:07 користувачем Рішка Палкіна ]


Європейська акція “ЄС без дельфінаріїв” розпочалася 3 червня 2016 року та має на меті закриття тих 30 дельфінаріїв, що все ще діють у країнах Євросоюзу.



Коментарі щодо європейської акції "ЄС без дельфінаріїв" та роль України в хибному попиті на розваги з дельфінами та "споглядалки" на дельфінів у штучних водоймах.


Європейська ініціатива "EU – DOLPHINARIUM FREE" - "ЄС без дельфінаріїв" - це спонукання європейських парламентарів та депутатів до закриття всіх в'язниць, де експлуатуються дельфіни та китоподібні. Європа - країни члени ЄС досі не виступили єдиною коаліцією за закриття усіх місць розваг з морськими тваринами та океанаріумів. Варто це вже зробити! Адже 30 дельфінаріїв у 14-ти країнах Європейського союзу утримують більше 300 осіб морських ссавців. В той же час велика маса європейців, що обізнані щодо поганих умов у таких закладах, підтримують Декларацію прав китоподібних та дельфінів і виступають єдиним фронтом проти такої експлуатації та порушення прав морських ссавців. Тому "ProWal" та "WDSF" (німецькі активісти Andreas Morlok і Jürgen Ortmüller) звернулися до європейських депутатів врегулювати законодавчо ініціативу закриття місць, що порушують права дельфінів та китоподібних.


Україна в свою чергу займає не останню роль у ланцюгу злочинних дій і стимулюванні контрабанди незаконно набутих особин морських ссавців.


    З України в Європу за фіктивними документами та підробними генетичними експертизами потрапляють морські в'язні, щоб оновлювати дельфінарії в Європі. В Україні досі не встановлено офіційну схему контролю за роботою підприємців, які у своїй діяльності використовують та експлуатують волелюбних істот, чим порушують і їх права і законодавчі регламенти щодо заборони використання таких тварин без належних умов утримання - морської води. Україна не веде обліку, ідентифікації, генетичної паспортизації тварин і тому не може гарантувати їм ні захист, ні безпеку, ні легальну торгівлю та безпечне транспортування. Саме це є перепоною для врегулювання питань нагляду та контролю за господарниками, що є власниками (сумнівними власниками!) тварин. Відсутність повноцінного моніторингу ситуації та виконавчих органів влади, які б мали у своїх повноваженнях врегулювання зоогосподарської діяльності з морськими тваринами, гальмує роботу і в Європі - це очевидно!
    Саме з цих причин ми проводимо акцію протесту з просвітницькою иетою та вимагаємо від українських депутатів законодавчо почати процес врегулювання питань експлуатації морських ссавців з орієнтуванням на повну реабілітацію живих істот та закриття всіх закладів, що займаються такою діяльністю у розважальнтх цілях.
У Великобританії всі дельфінарії були закриті після критики з боку борців за права тварин. Крім того, є запеклий опір планам щодо створення нових дельфінаріїв у ЄС, все це має політичний характер.
В кінці серпня 2015 року польський міністр екології Мацей Грабовський відкинув плани щодо будівництва дельфінарію в Польщі. "Я тільки хотів, щоб дельфіни знаходилися в їхньому природному середовищі. Кожен нещодавно збудований дельфінарій завдає шкоди дельфінам, які живуть у дикій природі, так як кількість тварин, народжених у неволі не відповідає потребам дельфінаріїв. Як міністр навколишнього середовища я не можу схвалити поневолення диких дельфінів".
Кіпр і Словенія повністю заборонили ввезення дельфінів.
Що скаже Україна? Ми говоримо НІ розвитку дельфіноманії і ТАК дотриманню вимог європейського регулювання з питань роботи підприємців, котрі у своїй діяльності передбачають утримання дельфінів - орієнтування їх на реабілітацію тварин та захист, поліпшення умов утримання. ТАК забороні експорту та імпорту цих тварин! ТАК декларуванню прав китоподібних та дельфінів на офіційному державному рівні! ТАК зміні системи цінностей у культурі - без поневолення дельфінів, без експлуатації, без дельфінаріїв, без розваг, без шоупрограм...
Ми ЗА права тварин!

Коментарі надала Mila Lutsjuk
за підтримки Supervegan Nina
з ініціативи IAB - Information and Analytical Bureau of Animal Advocates
Права тварин. Права Животных.
ЗА права китоподібних та дельфінів в Україні!
Онлайн протест в Європі проти експлуатації дельфінів та китоподібних: http://walschutzaktionen.de/2881311/2884653.html.

ProWal
Wal- und Delfinschutz-Forum - WDSF
Dolfinarium Free Europe
Andreas Morlok
Jürgen Ortmüller



Декларація прав китоподібних

опубліковано 23 лип. 2016 р., 12:42 Єфімов Сергій   [ оновлено 24 лип. 2016 р., 02:08 користувачем Рішка Палкіна ]




* Грунтуючись на принципі рівноправності ставлення до всіх осіб;
* визнаючи наукові дослідження, які дають поглиблену інформацію про складну будову мозку китоподібних, їх соціального устрою та культури;
* беручи до уваги прогресивний розвиток міжнародного законодавства, яке стверджує право китоподібних на життя;
Ми заявляємо, що всі китоподібні як особистості мають право на життя, свободу і благополуччя.

Ми приходимо до наступних висновків:
1. Кожен представник китоподібних має право на життя.
2. Китоподібні не повинні перебувати в неволі і рабстві; бути об'єктами жорстокого поводження; бути позбавленими природного середовища існування.
3. Всі китоподібні мають право на свободу пересування і на вибір місця проживання всередині природного середовища існування.
4. Китоподібні не можуть бути власністю держави, корпорації, групи осіб або приватної особи.
5. Китоподібні мають право захисту свого природнього середовища існування.
6. Китоподібні мають право не бути предметом знищення їх культурних цінностей.
7. Права, свободи та принципи, викладені в цій Декларації повинні захищатися міжнародним і національним правом.
8. Китоподібні мають право на міжнародний порядок, в якому ці права, свободи та принципи можуть дотримуватися повною мірою.
9. Ніяка держава, корпорація, група осіб або приватна особа не повинні долучатися до будь-якої діяльністі, що підриває ці права, свободи та принципи.
10. Ніщо у цій Декларації не забороняє державі введення більш суворих заходів для захисту прав китоподібних.

Розроблена вченими та фахівцями з етики Міжнародної Асоціації розвитку науки, опублікована: Гельсінкі, 2010 г.
The Helsinki Group can be formally contacted through the Group’s Secretariat:
The Helsinki Group www.cetaceanrights.org 
HelsinkiGroup@whales.org 

1-10 of 229